Новий Трудовий кодекс України поки що залишається саме проєктом, однак дискусія навколо нього вже вийшла далеко за межі суто юридичної техніки. Додаткового значення цій дискусії надала Біла книга, підготовлена Інститутом Тоні Блера.

За повідомленням Міністерства економіки, документ містить незалежний аналіз ключових положень проєкту та їхнього потенційного впливу на ринок праці, економіку і систему трудових відносин. У цьому контексті Білу книгу варто сприймати не як джерело права, а як аналітичний матеріал, який оцінює, наскільки запропонована модель трудового регулювання відповідає сучасним викликам, зокрема відбудові, детінізації зайнятості та євроінтеграції.

Базові трудові гарантії

Окремий блок висновків стосується базових трудових гарантій. За даними, оприлюдненими Міністерством економіки, автори Білої книги позитивно оцінюють підхід, за яким мінімальна заробітна плата в проєкті має поступово наближатися до 50% середньої заробітної плати по економіці, а також визначатися у місячному і погодинному вимірі.

Крім того, проєкт передбачає збільшення мінімальної щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.

Тут важливо не змішувати проєкт і чинне право: сьогодні мінімальна заробітна плата вже встановлюється одночасно у місячному та погодинному розмірах, а щорічна основна відпустка за загальним правилом становить не менш як 24 календарні дні. Отже, новизна проєкту полягає не в самому факті погодинного та місячного виміру мінімальної зарплати, а в новій логіці її визначення та в підвищенні стандарту відпустки.

Сімейна політика та participation жінок

Суттєву увагу в аналізі приділено сімейній політиці та участі жінок у ринку праці. Біла книга позитивно оцінює норму про додаткові чотири місяці батьківської відпустки на кожну дитину, з яких по два місяці є індивідуальним правом кожного з батьків і не можуть бути передані.

За наведеними оцінками, такий підхід може дати близько 86 тисяч осіб додаткової чистої зайнятості та приблизно 7 млрд грн щорічної чистої вигоди для держави. З юридичної точки зору це показує спробу змістити фокус із формального декларування гарантій на реальне поєднання роботи й сімейних обов’язків, що відповідає європейському підходу до work-life balance. Водночас самі такі зміни ще не є чинною нормою, а належать до прогнозованого ефекту від можливого прийняття проєкту.

Інклюзивність та нові групи на ринку праці

Позитивно у документі оцінено і блок рішень, пов’язаний з інклюзивністю та входженням нових груп у ринок праці. Йдеться, зокрема, про учнівський трудовий договір, який має формалізувати поєднання навчання з роботою та створити більш зрозумілий шлях до першого офіційного працевлаштування.

За консервативним сценарієм, це може дати близько 56 тисяч додатково формалізованих працівників та приблизно 3,4 млрд грн податкових надходжень щороку. Також Біла книга звертає увагу на узгоджені положення щодо недискримінації та підтримки ветеранів. У правовому сенсі це свідчить про намір сформувати не просто новий кодекс, а рамку, яка охоплює ширший спектр соціальних і трудових ризиків, ніж нинішня розпорошена система регулювання.

Передбачуваність правил та вирішення спорів

Окремої уваги заслуговує висновок щодо передбачуваності правил для працівників і бізнесу. Автори аналізу наголошують, що проєкт може замінити розпорошене регулювання новими стандартами, включно з електронною письмовою формою, чіткішими правилами щодо мінімальної заробітної плати та відпусток, а також трудовим арбітражем.

За оцінкою документа, у разі широкого використання арбітражу сукупна щорічна економія для працівників і роботодавців може сягнути 5,3 млрд грн, а додатковий ефект для ефективності системи правосуддя — близько 970 млн грн. Цей блок важливий саме для бізнесу, адже показує: мова йде не лише про розширення гарантій, а й про спробу зробити трудові правила більш прогнозованими, а способи вирішення спорів — менш витратними у часі та ресурсах.