Законодавство України дозволяє працівнику вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яке обмеження права працівника на отримання та використання заробітної плати. Це означає, що працівник має право самостійно визначати спосіб отримання виплат.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», виплата заробітної плати може здійснюватися через банки або небанківських надавачів платіжних послуг, які мають право відкривати та обслуговувати рахунки, або шляхом поштового переказу на вказану працівником адресу. Головною умовою є наявність письмової заяви працівника із зазначенням реквізитів, за якими має бути здійснено перерахування.

Працівник має право подати заяву у довільній формі на ім’я керівника підприємства із зазначенням конкретного рахунка іншої фізичної особи, на який він бажає отримувати свою заробітну плату. У заяві необхідно чітко вказати ПІБ отримувача, банківські реквізити або поштову адресу, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача, якщо це передбачено.

Важливо підкреслити, що роботодавець не має права відмовити працівнику у задоволенні такої заяви та не може нав’язувати спосіб чи рахунок отримання заробітної плати. Також забороняється стягувати з працівника комісію або інші витрати, пов’язані з переказом заробітної плати на вказаний рахунок. Оплата послуг банків або поштових операторів у таких випадках покладається на роботодавця.

Для бухгалтерії та кадрової служби підприємства необхідно:

• отримати від працівника письмову заяву з повними реквізитами отримувача;
• зареєструвати заяву у внутрішній документації підприємства;
• видати відповідний наказ на підставі заяви;
• здійснити перерахування у встановлений строк відповідно до законодавства.

Таким чином, перерахування заробітної плати працівника на рахунок іншої фізичної особи є цілком правомірним за умови дотримання вимог щодо письмового погодження.