Випробування при прийнятті на роботу — це угода сторін для перевірки відповідності працівника роботі. в Україні в період воєнного стану діє Закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” №2136-IX, який розширив можливості роботодавця (до воєнного стану існували категорії працівників, котрим не встановлювався випробувальний термін), але вимоги КЗпП щодо оформлення та строків залишаються чинними.

Як зафіксувати умову?

Ст. 26 КЗпП вимагає: випробувальний термін обов’язково зазначається в наказі (розпорядженні) про прийняття.

Найкраща практика — «трикутник» документів: заява працівника з погодженням на випробування, наказ із конкретним строком і письмовий договір/контракт (якщо застосовуєте).

Закон №2136-IX дозволяє сторонам за згодою визначати форму трудового договору (ч. 1 ст. 2), але коли домовленість не зафіксована, вона швидко перетворюється на спір.

Строки.

• Згідно зі ст. 27 КЗпП: до 3 місяців, у виняткових випадках — до 6 місяців за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації. Для робітників — не більше 1 місяця.
• Окремо: для військовозобов’язаних на критично важливих для оборони підприємствах встановлено ліміт 45 календарних днів (ч. 3 ст. 2 Закону №2136-IX).

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (ст. 27 КЗпП), тому фактична дата завершення може зсунутися.

Права працівника.

На період випробувального терміну на працівника поширюються ті самі умови, що і на всіх інших працівників (ст. 26 КЗпП): оплата праці, охорона праці, лікарняні, відпустки тощо.