Автор: Stanislav

Новий Трудовий кодекс України поки що залишається саме проєктом, однак дискусія навколо нього вже вийшла далеко за межі суто юридичної техніки. Додаткового значення цій дискусії надала Біла книга, підготовлена Інститутом Тоні Блера.

За повідомленням Міністерства економіки, документ містить незалежний аналіз ключових положень проєкту та їхнього потенційного впливу на ринок праці, економіку і систему трудових відносин. У цьому контексті Білу книгу варто сприймати не як джерело права, а як аналітичний матеріал, який оцінює, наскільки запропонована модель трудового регулювання відповідає сучасним викликам, зокрема відбудові, детінізації зайнятості та євроінтеграції.

Базові трудові гарантії

Окремий блок висновків стосується базових трудових гарантій. За даними, оприлюдненими Міністерством економіки, автори Білої книги позитивно оцінюють підхід, за яким мінімальна заробітна плата в проєкті має поступово наближатися до 50% середньої заробітної плати по економіці, а також визначатися у місячному і погодинному вимірі.

Крім того, проєкт передбачає збільшення мінімальної щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.

Тут важливо не змішувати проєкт і чинне право: сьогодні мінімальна заробітна плата вже встановлюється одночасно у місячному та погодинному розмірах, а щорічна основна відпустка за загальним правилом становить не менш як 24 календарні дні. Отже, новизна проєкту полягає не в самому факті погодинного та місячного виміру мінімальної зарплати, а в новій логіці її визначення та в підвищенні стандарту відпустки.

Сімейна політика та participation жінок

Суттєву увагу в аналізі приділено сімейній політиці та участі жінок у ринку праці. Біла книга позитивно оцінює норму про додаткові чотири місяці батьківської відпустки на кожну дитину, з яких по два місяці є індивідуальним правом кожного з батьків і не можуть бути передані.

За наведеними оцінками, такий підхід може дати близько 86 тисяч осіб додаткової чистої зайнятості та приблизно 7 млрд грн щорічної чистої вигоди для держави. З юридичної точки зору це показує спробу змістити фокус із формального декларування гарантій на реальне поєднання роботи й сімейних обов’язків, що відповідає європейському підходу до work-life balance. Водночас самі такі зміни ще не є чинною нормою, а належать до прогнозованого ефекту від можливого прийняття проєкту.

Інклюзивність та нові групи на ринку праці

Позитивно у документі оцінено і блок рішень, пов’язаний з інклюзивністю та входженням нових груп у ринок праці. Йдеться, зокрема, про учнівський трудовий договір, який має формалізувати поєднання навчання з роботою та створити більш зрозумілий шлях до першого офіційного працевлаштування.

За консервативним сценарієм, це може дати близько 56 тисяч додатково формалізованих працівників та приблизно 3,4 млрд грн податкових надходжень щороку. Також Біла книга звертає увагу на узгоджені положення щодо недискримінації та підтримки ветеранів. У правовому сенсі це свідчить про намір сформувати не просто новий кодекс, а рамку, яка охоплює ширший спектр соціальних і трудових ризиків, ніж нинішня розпорошена система регулювання.

Передбачуваність правил та вирішення спорів

Окремої уваги заслуговує висновок щодо передбачуваності правил для працівників і бізнесу. Автори аналізу наголошують, що проєкт може замінити розпорошене регулювання новими стандартами, включно з електронною письмовою формою, чіткішими правилами щодо мінімальної заробітної плати та відпусток, а також трудовим арбітражем.

За оцінкою документа, у разі широкого використання арбітражу сукупна щорічна економія для працівників і роботодавців може сягнути 5,3 млрд грн, а додатковий ефект для ефективності системи правосуддя — близько 970 млн грн. Цей блок важливий саме для бізнесу, адже показує: мова йде не лише про розширення гарантій, а й про спробу зробити трудові правила більш прогнозованими, а способи вирішення спорів — менш витратними у часі та ресурсах.

Для критично важливих підприємств у «Дії» запрацювало спрощене продовження бронювання працівників. Головна зміна полягає в тому, що за наявності чинного бронювання більше не потрібно спочатку анульовувати попередній статус, а вже потім подавати нову заяву. Якщо орган, який надав підприємству статус критично важливого, не змінився, а в працівника ще діє бронювання, продовження відбувається безшовно. За інформацією порталу «Дія», така заява опрацьовується до 24 годин.

Фактично йдеться про електронне перебронювання без адміністративної паузи між попереднім і новим статусом. Це важливо для роботодавців, адже раніше необхідність спочатку скасувати чинне бронювання створювала ризик тимчасового розриву в оформленні. Тепер сервіс «Продовження бронювання працівників» дозволяє уникнути цієї проблеми та зберегти безперервність бронювання для ключових фахівців.

Скористатися послугою можуть юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи, якщо їх включено до Переліку компаній для бронювання військовозобов’язаних на порталі «Дія». Подати заяву має право керівник, підписант за ЄДР або уповноважена особа.

Правовою основою для цього оновлення є постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76. У чинній редакції Порядку бронювання пункт 29 передбачає: для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах або в критично важливих установах, за умови підтвердження такого статусу та незавершеного строку дії бронювання, бронювання здійснюється без урахування строку, визначеного в абзаці першому цього пункту. Отже, новий сервіс у «Дії» не створює нове правило, а реалізує вже закріплений у Порядку механізм у зручному електронному форматі.

Роботодавець може укласти трудовий договір із військовозобов’язаним, який перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, але лише за певних умов.

Відповідні зміни були внесені до Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136).

Зокрема, стаття 2 Закону №2136 була доповнена частиною третьою.

Так, передбачено, що при укладенні трудового договору з військовозобов’язаними працівниками на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.

Військовозобов’язані, призовники та резервісти можуть записатися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки через мобільний застосунок «Резерв+». Електронний запис дозволяє обрати дату й час візиту, відстежувати свою чергу та отримувати нагадування про прийом.

У Міноборони повідомили, що військовозобов’язані, призовники та резервісти відтепер можуть спланувати візит до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки через мобільний застосунок «Резерв+».

Водночас сервіс допомагає працівникам ТЦК та СП краще планувати роботу: усі записи формуються в одному списку, черги зменшуються, обслуговування стає більш організованим і прозорим.