Категорія: Без категорії

У період дії воєнного стану питання правильного оформлення трудових відносин із мобілізованими працівниками залишається актуальним. Особливо це стосується випадків, коли працівника призвано до військової служби під час щорічної відпустки.
Чи переноситься невикористана відпустка?
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка підлягає перенесенню або продовженню у разі виконання працівником державних чи громадських обов’язків із збереженням середньої заробітної плати. Проте після змін у трудовому законодавстві (з 19.07.2022) роботодавці більше не зобов’язані зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками. Стаття 119 КЗпП гарантує лише збереження місця роботи та посади.
Таким чином, якщо мобілізація збігається з періодом щорічної відпустки, невикористані дні відпустки не переносяться і не продовжуються. Оплачений відпускний період вважається використаним.
Оформлення документів роботодавцем
1. Наказ – після отримання підтверджуючих документів роботодавець видає наказ про увільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією з першого дня після закінчення відпустки.
2. Табель обліку робочого часу – період відпустки позначається кодом «В» (основна відпустка) чи «Д» (додаткова відпустка). Починаючи з наступного дня після завершення відпустки, дні служби відображаються кодом «ІН» або цифровим кодом «22».
3. Трудова книжка – записи про мобілізацію чи увільнення не вносяться.

Оплата праці
Виплати, здійснені за період відпустки, сторнувати не потрібно. Надалі заробітна плата не нараховується, адже за час військової служби вона не зберігається.
Якщо працівника мобілізували під час щорічної відпустки, роботодавець зобов’язаний оформити його увільнення з першого дня після завершення відпустки, відобразити відсутність у табелі відповідними кодами та забезпечити збереження робочого місця. Перенесення чи продовження невикористаної частини відпустки у такій ситуації не передбачено.

Працевлаштування неповнолітніх в Україні регулюється Кодексом законів про працю (КЗпП) та іншими нормативними актами. Роботодавець має враховувати як загальні правила укладення трудових договорів, так і спеціальні гарантії для осіб віком від 14 до 18 років.
Вік, з якого дозволено працювати
Загальне правило – укладення трудового договору можливе з 16 років. Як виняток, допускається:
● з 15 років – за письмовою згодою одного з батьків або особи, що їх замінює;
● з 14 років – для учнів шкіл та закладів професійної чи середньої спеціальної освіти, виключно для легкої роботи у вільний від навчання час, за згодою батьків.

Прийняття на роботу дітей до 14 років заборонене.
Умови праці неповнолітніх
Неповнолітні користуються усіма трудовими правами нарівні з повнолітніми, але мають додаткові гарантії. Зокрема:
● скорочений робочий час: 36 годин на тиждень (16–18 років), 24 години (15–16 років), для учнів – удвічі менше;
● оплата праці – як у дорослих працівників відповідної категорії, навіть за скороченої тривалості роботи;
● щорічна відпустка – не менше 31 календарного дня у зручний для працівника час, без вимоги відпрацювання шести місяців;
● медичний огляд – обов’язковий до прийняття на роботу та щорічно до досягнення 21 року.

Встановлення випробувального терміну для неповнолітніх заборонене.
Обмеження та заборони
Неповнолітніх не можна залучати до:
● робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, підземних робіт;
● нічних, понаднормових і робіт у вихідні дні;
● піднімання і переміщення вантажів понад встановлені граничні норми.

Оформлення трудового договору
Трудовий договір з неповнолітнім обов’язково укладається у письмовій формі. Працівник подає паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, довідку про проходження медогляду, а також – згоду одного з батьків, якщо йому 14–15 років.
Після укладення договору видається наказ про прийняття на роботу, працівника ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проводять інструктаж із охорони праці.
Звільнення неповнолітнього
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише за згодою служби у справах дітей. При скороченні чи ліквідації підприємства роботодавець зобов’язаний забезпечити подальше працевлаштування працівника. Крім того, договір може бути розірвано на вимогу батьків чи органів опіки, якщо робота шкодить здоров’ю або порушує права неповнолітнього.

Таким чином, приймаючи на роботу неповнолітнього, роботодавець має врахувати спеціальні умови праці, додаткові гарантії та суворі обмеження, що покликані забезпечити охорону здоров’я та прав юних працівників.

Щорічні відпустки поділяються на:
● щорічну основну (ст. 6 Закону № 504/96-ВР);
● щорічну додаткову (ст. 7–8 Закону № 504/96-ВР).

Стаж для надання цих відпусток обчислюється за різними правилами.
1. Щорічна основна відпустка
До стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 82 КЗпП, ст. 9 Закону № 504), включаються:
● час фактичної роботи (у т.ч. неповний робочий час, дистанційна/надомна робота);
● періоди, коли місце роботи і зарплата зберігалися (повністю чи частково) відповідно до законодавства;
● періоди отримання допомоги із соцстрахування (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами);
● відпустки без збереження заробітної плати, передбачені законом, крім відпустки для догляду за дитиною;
● періоди навчання з відривом від виробництва (до 10 місяців);
● час позбавлення особистої свободи внаслідок агресії проти України, якщо за працівником зберігалося місце роботи.

Не включаються: відпустка для догляду за дитиною до 3 років; відпустки за ст. 26 Закону № 504, надані після 24.12.2023; періоди призупинення трудового договору; прогули.
2. Щорічні додаткові відпустки
а) За роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону № 504)
Стаж обчислюється тільки за час фактичної роботи в цих умовах, якщо працівник:
● зайнятий у шкідливих/важких умовах не менше половини робочого дня;
● виконує роботи, передбачені Списком виробництв, робіт, професій, затвердженим КМУ.

Інші періоди (лікарняні, відпустки, час навчання) до стажу не зараховуються.
б) За особливий характер праці (ст. 8 Закону № 504)
До стажу входить лише фактична робота на посадах/за умов, що дають право на таку відпустку.
Приклад: ненормований робочий день, робота з підвищеним нервово-емоційним чи інтелектуальним навантаженням.
Інші періоди (хвороба, відпустки, простої) — не враховуються.
3. Військова служба та мобілізація
● З 19.07.2022 час військової служби без збереження середнього заробітку не зараховується до жодного виду щорічних відпусток.
● Виключення: добровольці територіальної оборони — їх служба зараховується.
● З 24.12.2023 скасовано спеціальні гарантії для педагогів і науково-педагогічних працівників.

З 31 липня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №916, якою внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі — Порядок №1487). Зміни суттєво впливають на практику ведення військового обліку підприємствами, установами та органами місцевого самоврядування.
Нова форма списку персонального військового обліку (додаток 5)
Додаток 5 викладено у новій редакції. Відтепер списки персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів формуються у єдину справу разом із копіями військово-облікових документів без розподілу за групами. При цьому п.36 Порядку №1487, де передбачено складання списків окремо для офіцерів, рядового, сержантського складу, жінок та призовників, формально залишився чинним, що породжує правову колізію.
Серед основних змін у формі списку:
● введено графу «Категорія військового обов’язку» (призовник, військовозобов’язаний, резервіст);
● з’явилися графи щодо відстрочки, проходження служби, наявності мобілізаційного розпорядження;
● уточнено порядок внесення даних відповідно до паспорта та військово-облікового документа (у разі відсутності певних відомостей зазначається у повідомленні до ТЦК);
● інформацію про РНОКПП та реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі тепер відображають у різних графах;
● адресу місця проживання зазначають в одній графі — задеклароване/зареєстроване або фактичне місце проживання.

Водночас вилучено графи щодо освіти, спеціальності, складу, категорії обліку, реквізитів закордонного паспорта, сімейного стану. Це спрощує заповнення та уніфікує облік.
Скасування списку про допризовників (додаток 6)
Скасовано обов’язок щорічного подання до 1 грудня списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (додаток 6). Відповідні положення виключені з Порядку №1487 та Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Таким чином, у 2025 році роботодавці вже не формують додаток 6. Водночас документи, що підтверджують подання списків у попередні роки або відсутність допризовників, зберігаються, оскільки їх можуть вимагати ТЦК під час перевірок.
Оновлені Правила військового обліку (додаток 2)
Правила військового обліку викладено у новій редакції. Оновлений текст потрібно роздрукувати та розмістити на стенді з військового обліку.
Обов’язковим є ознайомлення новоприйнятих працівників із актуальною редакцією Правил. Для чинних працівників повторне ознайомлення не передбачене. Також із Правил вилучено пункт про обов’язки у період мобілізації та/або воєнного стану (крім цільової мобілізації).
Інші нововведення
● Призовники, які досягли 25 років, автоматично переводяться у категорію військовозобов’язаних із присвоєнням звання «солдат (матрос) запасу» без виклику до ТЦК. Дані вносяться до реєстру «Оберіг» у 30-денний строк.
● Жінки, які здобули медичну або фармацевтичну освіту, повинні прибути до ТЦК протягом 60 днів після завершення навчання для визначення придатності до служби.
● Громадяни, які не можуть здійснити електронну ідентифікацію у кабінеті «Резерв+», зобов’язані особисто прибути до ТЦК для взяття на облік.
● Скасовано взяття на військовий облік внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання.

З 31 липня 2025 року роботодавцям слід:
1. Використовувати нову форму списку персонального військового обліку (додаток 5).
2. Формувати єдину справу зі списками та копіями військово-облікових документів.
3. Не подавати додаток 6 щодо допризовників.
4. Розмістити на стенді оновлені Правила військового обліку за додатком 2.
5. Враховувати нові правила щодо постановки на облік 25-річних осіб та жінок з медичною освітою.

Зміни спрямовані на спрощення процедур обліку, уніфікацію документів та адаптацію Порядку №1487 до нових вимог законодавства у сфері військового обов’язку.