1999 - рік заснування

200+ клієнтів

100% постоплата

150+ діючих договорів

ПРОЄКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ

Проєкт Трудового кодексу України (законопроєкт №14386), ініційований Кабінет Міністрів України, — спроба «перезібрати» правила праці під реалії 2020-х і вивести їх із логіки КЗпП 1971 року. Ідея не в тому, щоб переписати все заради переписування, а щоб кодифікувати сучасні формати зайнятості, зробити норми передбачуваними та зменшити правову невизначеність у щоденних HR-процедурах і трудових спорах.

Уряд та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомляють, що проєкт готувався у форматі соціального діалогу й спрямований на наближення до стандартів Європейський Союз через імплементацію понад 30 директив (робочий час, прозорі та передбачувані умови праці, поєднання роботи із сімейними обов’язками, охорона праці тощо).

Для працівника це означає чіткіші правила гри та механізми захисту, а для роботодавця — зрозуміліші процедури й менше «сірих зон», які часто закінчуються приписами, штрафами та судами.

Серед новацій, які декларуються проєктом:

  • цифровізація трудових відносин (електронні документи прирівнюються до паперових, а трудовий договір може укладатися в електронній формі);
  • систематизація та розширення видів трудових договорів, щоб легалізувати формати роботи, які вже використовуються;
  • запровадження ознак трудових відносин для відмежування їх від цивільно-правових конструкцій і зменшення тінізації;
  • прозоріший підхід до визначення мінімальної заробітної плати у місячному та погодинному вимірах із формулою розрахунку, узгодженою з міжнародними підходами;
  • перехід інспекції праці на ризик-орієнтовану модель із фокусом на запобігання порушенням і захист життя та здоров’я працівників.

Процедурно законопроєкт зареєстрований у Верховна Рада України 15.01.2026, а Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 04.02.2026 рекомендував включити його до порядку денного та прийняти за основу в першому читанні.

Далі — правки між першим і другим читаннями та остаточне голосування.

Тобто поки що це проєкт, а не норма прямої дії: до набрання чинності застосовуються чинні акти, зокрема КЗпП та спеціальні закони.

Практична порада роботодавцю проста:

не чекати «дня Х», а вже зараз провести інвентаризацію кадрових процесів і документів (шаблони договорів, облік робочого часу, правила дистанційної/гнучкої роботи, електронний документообіг, охорона праці).

Тоді перехід, коли він станеться, буде керованим — без «терміново на вчора» і без зайвих ризиків.

ОНОВЛЕНІ ПРАВИЛА ПОЗАПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК: ЩО ЗМІНИЛОСЯ І ДЕ РОБОТОДАВЕЦЬ У ЗОНІ РИЗИКУ

Постанова КМУ №303 від 13.03.2022 запровадила мораторій на більшість заходів державного нагляду (контролю) на час воєнного стану.
Однак Постанова КМУ №121 від 28.01.2026 не «скасувала перевірки», а переписала винятки: планові та позапланові заходи загалом залишаються зупиненими, проте перелік підстав для позапланових перевірок став ширшим і детальнішим.

Тобто тепер працює не «повна пауза», а режим вибіркового контролю.

БАЗОВІ ПІДСТАВИ, ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ І РАНІШЕ:

  • рішення суду;
  • заява суб’єкта господарювання про перевірку «за власним бажанням»;
  • перевірка виконання припису/розпорядження, виданого за результатами попереднього заходу.

НОВІ/УТОЧНЕНІ ВИНЯТКИ, КОЛИ МОЖЛИВА ПОЗАПЛАНОВА ПЕРЕВІРКА:

  • доручення Прем’єр-міністра України у зв’язку із системними порушеннями та/або подією з істотним негативним впливом на права людей, довкілля або безпеку держави;
  • наявність загрози життю чи здоров’ю, довкіллю або держбезпеці;
  • виконання міжнародних зобов’язань України;
  • аварія, пожежа, смерть або тяжкий нещасний випадок/профзахворювання, пов’язані з діяльністю підприємства;
  • перевірка ліцензійних умов, коли загроза документально підтверджена уповноваженим органом;
  • за рішеннями органів, що формують державну політику у відповідній сфері.

Паралельно розширено «коридор» сфер, де контрольні заходи допускаються: від регульованих цін і захисту прав споживачів (у т.ч. ЖКП) та харчової/ветеринарної безпеки — до надрокористування, земельного контролю і роздрібної торгівлі ліками та медвиробами.
Для бізнесу це означає: ризики можуть прийти не лише з «класичної» перевірки, а й із суміжних регуляторів.


ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ КАДРІВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ?

У фокусі — три тригери для роботодавця: невиконані приписи, скарги працівників із посиланням на небезпеку, а також нещасні випадки. У цих ситуаціях «мораторій» не рятує: контроль стає точковим і юридично прив’язаним до конкретної події.

Порада: зробіть внутрішній аудит до того, як прийдуть з «направленням».

Перевірте: оформлення трудових відносин, накази/табелі, інструктажі, медогляди, навчання з ОП, журнали, розслідування/облік НВ, а також фактичне виконання виданих приписів.

І пам’ятайте «парасольку» Закону №877: під час позапланового заходу контролери мають перевіряти лише питання, що стали його підставою (і вони мають бути зазначені в направленні).

Роботодавець має право не допустити інспектора без службового посвідчення та належно оформленого направлення, а також якщо копію направлення не вручено до початку заходу.

А якщо вам намагаються перевіряти «все й одразу» — нагадуйте: позаплановий захід = тільки конкретні питання.

ПДВ для ФОП 1–3 груп: новий законопроєкт, плани держави та реальний стан речей

Останнім часом у підприємницьких спільнотах та соцмережах знову обговорюють тему: «усіх ФОП на спрощеній системі змусять платити ПДВ».
Додаткового ажіотажу додало те, що Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року оприлюднило законопроєкт щодо ПДВ для платників єдиного податку.
Розберімося спокійно, що вже є офіційно, що поки що лише план, і чого очікувати ФОПам у найближчі роки.

Що важливо знати зараз

Станом на кінець 2025 року ситуація така:

  • Мінфін справді підготував і виніс на публічне обговорення законопроєкт про обов’язкову реєстрацію платників єдиного податку платниками ПДВ.
  • Проєкт розроблено з прицілом на запуск нових правил з 1 січня 2027 року.
  • На цей момент це ще не чинний закон, а лише пропозиція, яку мають розглянути, доопрацювати та проголосувати у Верховній Раді.
  • У 2025–2026 роках правила для ФОП 1–3 груп щодо ПДВ не змінюються – спрощенці, як і раніше, користуються пільгою й не зобов’язані ставати платниками ПДВ, навіть якщо перевищують дохід у 1 млн грн.

Тобто поки що це оголошений напрямок реформи, а не «завтра всіх перевели на ПДВ».

Чому взагалі з’явилася ідея ПДВ для спрощенців

Україна поступово приводить свою податкову систему до європейських підходів та виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами. У Національній стратегії доходів до 2030 року передбачено:

  • поступове зменшення податкових пільг для спрощеної системи;
  • розширення бази оподаткування ПДВ;
  • боротьбу з ситуаціями, коли великий або «майже великий» бізнес працює через ФОП на спрощенці без ПДВ.

Саме в цьому контексті з’являється ідея: якщо спрощенець перевищує певний обсяг обороту, він має працювати за загальними правилами щодо ПДВ, як інші суб’єкти господарювання.


Що пропонує законопроєкт Мінфіну

Мінфін оприлюднив законопроєкт із довгою технічною назвою про внесення змін до Податкового кодексу щодо реєстрації платників єдиного податку платниками ПДВ. По суті, йдеться про таке.

Запропоновані норми поширюються на:

  • ФОП 1, 2 та 3 групи на єдиному податку;
  • юридичних осіб – платників єдиного податку.

Законопроєкт «підтягує» спрощенців до загальних правил: якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій із постачання товарів чи послуг перевищив 1 млн грн (без ПДВ), виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.

Важливий момент: у розрахунок потрапляють не тільки «класичні» продажі, а й онлайн-активність – продаж через сайти, мобільні додатки, маркетплейси тощо.

Якщо максимально просто:

  • із норм Податкового кодексу пропонують прибрати виняток для платників єдиного податку 1–3 груп щодо обов’язкової ПДВ-реєстрації при перевищенні порогу в 1 млн грн;
  • окремою нормою закріплюють, що для єдинників 1–3 груп дія загального ПДВ-порогу поширюється на тих самих умовах, що й для інших платників;
  • для 3 групи уточнюють використання ставок 5% (без ПДВ) та 3% (із ПДВ) і порядок переходу, якщо підприємець отримав статус платника ПДВ.

Для ФОП, які потраплять під обов’язкову ПДВ-реєстрацію, з’являються додаткові вимоги:

  • запровадження більш детального обліку доходів і витрат у встановленій формі;
  • регулярна подача звітності з ПДВ та сплата податку за всіма правилами, як для інших платників.

Тобто спрощена система залишається, але рівень формалізації та обліку для частини ФОП суттєво зросте.

Коли нові правила можуть почати діяти

За логікою, яка витікає з пояснювальних матеріалів до законопроєкту та фінансових зобов’язань України:

  • кінець 2025 року – законопроєкт винесли на обговорення;
  • 2026 рік – очікується подання в парламент, розгляд і голосування;
  • 1 січня 2027 року – дата, з якої планують ввести нові правила в дію (якщо закон буде ухвалено й підписано).

Тобто навіть при оптимістичному для держави сценарії у підприємців є мінімум рік на підготовку.


Які правила ПДВ діють для ФОП зараз (2025–2026 роки)

Щоб розуміти масштаб змін, важливо зафіксувати стартову точку.

Наразі:

  • В Податковому кодексі існує загальне правило: при перевищенні 1 млн грн оподатковуваного обороту за 12 місяців суб’єкт господарювання повинен зареєструватися платником ПДВ.
  • Платники єдиного податку 1–3 груп мають спеціальну пільгу – на них ця вимога зараз не поширюється.
  • ФОП 1 та 2 групи не реєструються платниками ПДВ взагалі, поки діє чинна редакція кодексу.
  • ФОП 3 групи можуть працювати:
    • або за ставкою 5% без ПДВ;
    • або за ставкою 3% + ПДВ, якщо добровільно вирішать зареєструватися платником ПДВ або зобов’язані це зробити на загальних підставах.

І головне: перевищення ФОПом 1–3 групи доходу понад 1 млн грн саме по собі поки що не створює обов’язку ставати платником ПДВ, доки не буде змінено закон.

Що це означає для ФОП на практиці

На сьогодні ситуація виглядає так:

  • У 2025–2026 роках ФОП 1–3 груп працюють за вже знайомими правилами – жодних «нових ПДВ» саме для спрощенців не запроваджено.
  • ФОП 1–2 груп, як і раніше, не стають платниками ПДВ.
  • ФОП 3 групи можуть самостійно вирішувати, чи працювати з ПДВ (3% + ПДВ), чи без нього (5%), виходячи зі структури своїх клієнтів і витрат.

Як підготуватися до можливих змін без зайвої паніки

Раціональна стратегія для підприємця зараз — не нервувати, а планувати:

  1. Стежити за долею законопроєкту
    Підписатися на новини Мінфіну, ДПС та профільних бухгалтерських ресурсів – щоби не пропустити момент, коли проєкт внесуть у Раду та в якому вигляді його приймуть.
  2. Проаналізувати свій оборот
    Якщо ви стабільно наближаєтесь до 1 млн грн на рік або перевищуєте цю суму, варто заздалегідь прорахувати, як можливий перехід на ПДВ вплине на ціни, собівартість та прибуток.
  3. Переглянути модель роботи з клієнтами
    Для тих, хто працює переважно з великими компаніями, ПДВ часто не є проблемою – навпаки, контрагентам так навіть зручніше. Можливо, для вас добровільний перехід на ПДВ ще до змін буде вигідним кроком.
  4. Порадитися з фахівцями
    Індивідуальна ситуація у кожного своя: хтось працює в роздріб, хтось у b2b чи в IT. Тому перед зміною моделі оподаткування краще проговорити варіанти з бухгалтером або податковим консультантом.

Висновок: нині працюємо по-старому, але дивимося в 2027 рік

На сьогодні важливо зафіксувати кілька тез:

  • Так, у держави є чіткий намір прив’язати ФОП 1–3 груп до загальних правил ПДВ через поріг у 1 млн грн обороту.
  • Так, уже існує конкретний законопроєкт Мінфіну, оприлюднений для обговорення.
  • Ні, цей закон ще не діє, і до 1 січня 2027 року жодних автоматичних змін для ФОП-спрощенців не запущено.

Станом на кінець 2025 року немає підстав для панічних рішень – є час спокійно підготуватися, стежити за новинами та прорахувати сценарії для свого бізнесу.

Матеріал носить інформаційний характер і не є індивідуальною податковою чи юридичною консультацією. Для прийняття рішень щодо вашого бізнесу рекомендуємо звернутися до професійного консультанта.

Податки ФОП 3 групи у 2026 році: нові ліміти та загальне навантаження

З 1 січня 2026 року змінюються умови роботи і для ФОП 3 групи. Хоча відсоткові ставки єдиного податку залишаються незмінними, загальне фінансове навантаження зросте через підвищення мінімальної зарплати (до 8 647 грн).

1. Ліміт доходу

Річний ліміт для третьої групи значно зростає і становитиме 10 091 049 грн.

Деталізація податків (ЄП, ЄСВ, ВЗ)

Для 3-ї групи ключовими є відсоткові ставки від обороту та фіксований ЄСВ.

Тип платежу Ставка Сума сплати
Єдиний податок 5% (без ПДВ)
або 3% (+ ПДВ)
% від отриманого доходу
Військовий збір 1% від доходу % від отриманого доходу
ЄСВ
(фіксований внесок)
22% від МЗП 1 902,34 грн/міс
(22 828,08 грн/рік)

Формула податкового навантаження

Для ФОП 3 групи (неплатника ПДВ) орієнтовна схема витрат на 2026 рік:

22 828,08 грн (ЄСВ)
+
6% від річного обороту

(5% ЄП + 1% Військовий збір)

Що варто зробити підприємцям

  • Перерахувати витрати: Оцініть, чи вигідно вам залишатися на 3 групі з урахуванням зростання ЄСВ та введення військового збору з обороту.
  • Оцінити ПДВ: Якщо ваші основні контрагенти — платники ПДВ, можливо, є сенс перейти на ставку 3% + ПДВ.
  • Слідкувати за лімітом: Новий ліміт у понад 10 млн грн відкриває більше можливостей для масштабування бізнесу без переходу на загальну систему.
Цікаві факти
НАЙБІЛЬША ЩОДЕННА СТАВКА

Інженер з охорони праці на буровій установці у морі отримував найбільшу денну оплату.

1200,00

Фунтів стерлінгів/день

НАЙШВИДШИЙ РЕКРУТИНГОВИЙ ПРОЄКТ

Усього 3 дзвінки, 2 кандидати — і погоджена дата виходу вже за 30 хвилин.

30

Хвилин

НАЙБІЛЬШИЙ ПРОЄКТ АУТПЛЕЙСМЕНТУ

120 спеціалістів отримали підтримку після скорочення.

120

Спеціалістів

НАЙБІЛЬШИЙ ПРОЄКТ АУТСТАФФІНГУ

3 700 спеціалістів в Україні працювали на проєкті сонячних електростанцій.

3700

Спеціалістів

НАЙДОВША СПІВПРАЦЯ З КЛІЄНТОМ

Контракт триває вже 21 рік і досі активний.

21

Рік

РЕКРУТИНГОВА КОМАНДА ДО КРИЗИ

25 рекрутерів закривали до 600 заявок на рік.

600

Заявок/рік

ЖІНОЧА КОМАНДА

95% співробітників української команди — жінки.

95%

Жінок

КЛІЄНТИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ

Клієнти, які обрали дешевших конкурентів, повертаються за 1–2 роки.

1–2

Роки

БЕЗ ВТРАТ КЛІЄНТІВ ЧЕРЕЗ НЕЯКІСТЬ

За 25 років жодного клієнта не втрачено через невиконання зобов'язань.

0

Втрат клієнтів

КОНЦЕНТРАЦІЯ РИНКУ АУТСТАФФІНГУ

14 компаній обслуговують 95% ринку, дві з них — половину.

14

Основних гравців

ПОСТІЙНІ ПРОЄКТИ PROMOTION

150+ діючих аутстаффінгових/аутсорсингових проєктів в Україні.

150+

Проєктів

РЕКРУТИНГОВІ ДОГОВОРИ

Більше 100 активних контрактів на рекрутингові послуги.

100+

Діючих договорів