Категорія: Без категорії

1. Чи потрібна ВЛК для бронювання/перебронювання?
   — Ні. Процедура надання відстрочки у зв’язку з бронюванням не передбачає направлення на ВЛК (Постанова КМУ № 560 від 16.05.2024, п. 69, чинна редакція). Однак, п. 2 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі – Закон № 3621) передбачає обов’язок проходження ВЛК громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024р, крім осіб з інвалідністю до 05.06.2025. Такі громадяни зобов’язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Вже є випадки, коли заброньовані “обмежено придатні” не пройшли ВЛК до 05.06.2025 і в Резерв+ мають статус “у розшуку”. Із статусом “у розшуку” чи “порушення правил в.о.” – забронювати технічно неможливо.
2. Чи направляють на ВЛК, якщо бронь чинна?
   — Зазвичай — ні. ВЛК у межах процедури призову не застосовується, коли діє відстрочка/бронь. На практиці – ТЦК направляють шляхом надсилання Розпоряджень про оповіщення працівника про виклик в ТЦК або Повісток з метою проходження ВЛК.
   — Можуть направити у винятках, передбачених нормами (п. 69 № 560), зокрема якщо відсутній чинний висновок ВЛК або за власним зверненням особи.
3. Хто ініціює ВЛК і яка чинність висновку?
   — Ініціює ТЦК та СП (за викликом/направленням). Див.п.1
   — Висновок ВЛК, ухвалений під час мобілізації/воєнного стану, чинний 1 рік (Наказ МОУ № 402 «Положення про ВЛК», актуальна редакція; також відсилання в п. 69 № 560).
4. Строки проходження ВЛК
   — Строк завершення огляду зазначається у направленні; у профільних правилах ВЛК встановлено граничні строки (загалом до 14 днів у разі додаткових досліджень).
5. Як ВЛК впливає на бронь/перебронювання фактично
   — ВЛК не є умовою для подання списків на бронювання через «Дію».
   — Водночас працівник зобов’язаний з’являтися за викликом ТЦК і уточнювати персональні дані (ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а працедавець — вести військовий облік (Постанова КМУ № 1487). Якщо дані не уточнені (у т.ч. коли ТЦК вимагає оновити медичні відомості), це може заблокувати автоматичне переведення на спецоблік у «Дії» при поданні.
6. Обов’язки працівника щодо ВЛК/обліку
   — З’являтися за викликом ТЦК та виконувати вимоги щодо уточнення даних (ст. 22 Закону про мобпідготовку). Притримуватися Правил військового обліку, які працівник підписує під час прийняття на роботу.
   — Повідомляти про зміни (у т.ч. стану здоров’я, місця роботи) протягом 7 днів (ст. 38 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»).
   — Дотримуватись строків чинності рішень ВЛК; у разі спливу — діяти за вказівками ТЦК.

Висновки щодо ВЛК:

• 100% потрібно пройти ВЛК лише тим, у кого досі статус придатності: непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
• Відображення У Резерві+ «Порушення правил ВО» або «У розшуку» через непройдене ВЛК – забронювати технічно неможливо. У таких випадках треба сплатити штраф і пройти ВЛК, інакше бронювання буде неможливе.
• Ті, у кого в Резерв+ прочерк в частині про наявність ВЛК (не проходив ВЛК починаючи з 2022 року, бо необхідне коректне відображення цих даних у Резерв+ – інформація виключено від працівників ТЦК. Річ у тім, що працівники ТЦК не можуть відновити усю інформацію з паперових носіїв та перенести наявну інформацію у систему Оберіг) – попадуть в “розшук”, і відповідно їх не можна буде забронювати, якщо вони не владнають це питання з ТЦК.

З 5 вересня 2025 року набули чинності нові правила вручення повісток: тепер рекомендований лист від «Укрпошти» або іншого офіційного поштового оператора вважатиметься офіційним врученням. Постанова КМУ №1062 закріплює централізований друк повісток, автоматичну генерацію даних із реєстрів та усуває «сірі зони», які дозволяли уникати отримання документів.

З 5 вересня 2025 року організація друку повісток відбуватиметься через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів і поліграфічних підприємств. Це передбачено постановою КМУ від 01.09.2025 №1062 «Про внесення зміни до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Що змінюється?

• Друк повісток централізується. Тепер їх можуть друкувати не тільки ТЦК, але і Міноборони, обласні ТЦК, та далі за текстом «державні поліграфічні підприємства (які мають стратегічне значення)».
• Запускається механізм обміну інформацією між різноманітними реєстрами, які можуть впливати на відповідну процедуру. Тобто всі дані беруться з реєстрів ВС, а не з паперових носіїв.
• Додали інших операторів. Офіційним оператором стає «Укрпошта» (або інший призначений поштовий оператор). Повістки тепер можуть надсилатися рекомендованим листом, а не лише вручатися особисто представниками ТЦК. Для цього ТЦК та МОУ повинні укласти відповідні договори з «Укрпоштою».

Як пояснив народний депутат Олександр Федієнко, тобто тепер реєстр ВС (це скорочення, яке, означає Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів) , буде бачити про ВС всю відповідну інформацію, з різноманітних реєстрів, для автоматичної генерації повісток. Наприклад, МОУ формує з реєстру перелік повісток, та маючи контракт з «Укрпоштою» їх розсилає. Ну або те саме робить держпідприємства – поліграфісти.

Раніше також повістки надсилались рекомендованим листом, але це вважалось як допоміжний механізм. Тому, адвокати в судах, часто у юридичних спорах доводили, що  людина «не отримала» листа (не забрала з пошти, відмовилася тощо).

Тепер, закріплено, що лист через пошту = офіційне вручення (юридично зняли «сірі зони»). Тобто запроваджено, чіткий законодавчий механізм, який дає можливість робити масові розсилки й унеможливлює уникнення вручення через пошту.

Promotion надає послуги з аутстаффінгу персоналу в Україні з 2003 року, супроводжує понад 150 постійних проектів та 4 000+ спеціалістів по всій території України, є однією з найбільших компаній сегменту аутстаффінгу персоналу в Україні.

100 000 000,00+ грн. – середня сума витрат на виплати аутстаффінговим спеціалістам в Україні на місяць.

За цей час (більше 22 років) ми прийняли участь у сотнях тендерів, які проводились переважно міжнародними компаніями та їх професійними представниками – фахівцями відділу закупівель, керівниками відділів персоналу, іншими, перевели на обслуговування понад 2 000 працівників в рамках виграних тендерів.

Ми зібрали перелік основних запитань, які на нашу думку, допоможуть у проведенні якісного аналізу ринку для вибору кращого постачальника послуг аутстаффінгу у відповідності до потреб компанії.

1. Якісне та повне технічне завдання – запорука успіху у відкритій, довгостроковій та професійній співпраці

• Професійному постачальнику послуг аутстаффінгу знадобиться мінімум інформації для підготовки якісних пропозицій.
• Одночасно, чим більше деталей/прогнозів надасть компанія, тим стабільнішою буде пропозиція постачальника (зафіксована на рік/роки, без сюрпризів у перегляді вартості, тощо).
• До основних складових технічного завдання радимо віднести наступні параметри:
  • Чи проект новий, чи супроводжується поточним партнером?
  • Планова дата початку співпраці.
  • Термін співпраці.
  • На який термін компанія хотіла б зафіксувати пропозицію вартості та умови оплати послуг.
  • Яка кількість аутстаффінгового персоналу у проекті, чи може компанія спрогнозувати збільшення/зменшення кількості персоналу у проекті.
  • Який тип договору між аутстаффінговими спеціалістами та постачальником.
  • Основні посади персоналу.
  • Чи передбачено залучення персоналу до виконання робіт із підвищеною небезпекою.
  • Вимоги до зарплатного проекту (банку).
  • Дати основних виплат.
  • Чи передбачені додаткові блага для персоналу, які супроводжуватимуться постачальником (страхування, відрядження, харчування, мобільний зв’язок, лізинг авто, тощо).
  • Всі показники, які можна порахувати на дату проведення тендеру/аналізу ринку, приклад:
    • Кількість персоналу, план на збільшення/зменшення чисельності.
    • Середньомісячний бюджет на утримання персоналу (заробітна плата з податками).
    • Середньомісячний бюджет на додаткові блага для персоналу (страхування, мобільний зв’язок, тощо), грн. без ПДВ.
  • Бажаний для компанії порядок оплати послуг постачальника: передоплата у дати основних виплат заробітної плати, 100% пост оплата за 1-м пакетом документів на оплату протягом 5, 15, 30, 45, 60, 75, 90, 120 к. д. від дати Акту, тощо.

2. До основної інформації, яку запитують компанії у постачальників послуг аутстаффінгу можна віднести наступне:

1) Основна інформація про юридичну особу постачальника

• Назва компанії (повна\скорочена)
• Дата державної реєстрації
• Код ЄДРПОУ
• Статус платника ПДВ
• Юридична адреса компанії
• Фактична адреса компанії
• Сайт компанії
• ПІБ та контактні дані директора компанії
• ПІБ та контактні дані особи, відповідальної за подачу пропозиції

2) Основна інформація про показники діяльності компанії (фінансові показники, наявність кадрової та матеріально-технічної бази, тощо):

• Кількість штатних співробітників, прямо задіяних у супроводі проектів
• Кількість аутстаффінгових фахівців на супроводі за останні 3 роки (у розрізі років)
• Виручка без ПДВ за останні 3 роки (у розрізі років)
• Країна реєстрації кінцевого бенефіціара, чи є в структурі засновників іноземні юридичні/фізичні особи
• Перелік пов’язаних юридичних осіб
• Основний напрямок діяльності, чи займається компанія іншими, не пов’язаними з основною сферою діяльності, напрямками (наприклад, трейдинг, експортно-імпортна діяльність), якщо так, то якими

3) Якісні показники, експертиза та практичний досвід

• Досвід роботи (кількість років) за профілем послуги
• Досвід супроводу проектів аутстаффінгу з чисельністю понад 100 аутстаффінгових фахівців
• Основні клієнти з аутстаффінгу
• Контактні дані 3-5 основних клієнтів для отримання рекомендацій (ПІБ, посада, рік початку співпраці, контактний номер телефону)
• Електронний документообіг (так/ні, які інструменти)
• Додаткова інформація про постачальника (експертиза, переваги, інше)
• Основні конкуренти
• Конкурентні переваги
• Визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (до питання можливості бронювання персоналу)

4) Запитання у відповідності до політик компанії

• Санкції, антикорупційні положення, корпоративні вимоги, тощо

У період дії воєнного стану питання правильного оформлення трудових відносин із мобілізованими працівниками залишається актуальним. Особливо це стосується випадків, коли працівника призвано до військової служби під час щорічної відпустки.
Чи переноситься невикористана відпустка?
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка підлягає перенесенню або продовженню у разі виконання працівником державних чи громадських обов’язків із збереженням середньої заробітної плати. Проте після змін у трудовому законодавстві (з 19.07.2022) роботодавці більше не зобов’язані зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками. Стаття 119 КЗпП гарантує лише збереження місця роботи та посади.
Таким чином, якщо мобілізація збігається з періодом щорічної відпустки, невикористані дні відпустки не переносяться і не продовжуються. Оплачений відпускний період вважається використаним.
Оформлення документів роботодавцем
1. Наказ – після отримання підтверджуючих документів роботодавець видає наказ про увільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією з першого дня після закінчення відпустки.
2. Табель обліку робочого часу – період відпустки позначається кодом «В» (основна відпустка) чи «Д» (додаткова відпустка). Починаючи з наступного дня після завершення відпустки, дні служби відображаються кодом «ІН» або цифровим кодом «22».
3. Трудова книжка – записи про мобілізацію чи увільнення не вносяться.

Оплата праці
Виплати, здійснені за період відпустки, сторнувати не потрібно. Надалі заробітна плата не нараховується, адже за час військової служби вона не зберігається.
Якщо працівника мобілізували під час щорічної відпустки, роботодавець зобов’язаний оформити його увільнення з першого дня після завершення відпустки, відобразити відсутність у табелі відповідними кодами та забезпечити збереження робочого місця. Перенесення чи продовження невикористаної частини відпустки у такій ситуації не передбачено.